Словарь української мови (1924)/хвалений
◀ хвален | Словарь української мови Х хвалений |
хваленик ▶ |
|
Хва́лений, а, е. Хваленный, похваленный, получившій похвалу. Ти отце добув, то будеш у хазяїна хвалений. Мнж. 56.
◀ хвален | Словарь української мови Борис Грінченко Х хвалений |
хваленик ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хвалений
Борис Грінченко
1924
Хва́лений, а, е. Хваленный, похваленный, получившій похвалу. Ти отце добув, то будеш у хазяїна хвалений. Мнж. 56.