Словарь української мови (1924)/хащ

by Борис Грінченко

◀ хашник

Словарь української мови Борис Грінченко Х хащ

хаща ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хащ, щу, м. 1) = Хмиз. Закопає було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс (од татар). КС. 1884. VIII. 720. 2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. Вх. Зн. 76. То же знач. мн. хащі́. Вас. 206.