Словарь української мови (1924)/харапудитися
| ◀ харамижка | Словарь української мови Х харапудитися |
харапудливий ▶ |
|
Харапу́дитися, джуся, дишся, гл. 1) Пугаться. Що стане царевич до баби підїжжати, то кінь так харапудиться: хропе та сопе, ніздрями паше. Рудч. Ск. I. 99. 2) Хорохориться, противиться. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче. Лебед. у.