Словарь української мови (1924)/хаптурницький
◀ хаптурництво | Словарь української мови Х хаптурницький |
хаптурувати ▶ |
|
Хапту́рницький, а, е. Принадлежащій, свойственный хаптурнику.
◀ хаптурництво | Словарь української мови Борис Грінченко Х хаптурницький |
хаптурувати ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хаптурницький
Борис Грінченко
1924
Хапту́рницький, а, е. Принадлежащій, свойственный хаптурнику.