Словарь української мови (1924)/хаптура
| ◀ хаптур | Словарь української мови Х хаптура |
хаптурний ▶ |
|
Хапту́ра, ри, ж. = Хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Чуб. I. 280. Ум. Хапту́рка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить. Кв.