Словарь української мови (1924)/хапкий

by Борис Грінченко

◀ хапкати

Словарь української мови Борис Грінченко Х хапкий

хапкість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хапки́й, а́, е́. 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні. Волч. у. 2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий. Черк. у.