Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хапкий
Берлін: Українське слово, 1924

Хапки́й, а́, е́. 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні. Волч. у. 2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий. Черк. у.