Словарь української мови (1924)/хапанка
◀ хапанина | Словарь української мови Х хапанка |
хапання ▶ |
|
Ха́па́нка, ки, ж. 1) Воровство, кража. Ей, лови його, хапанка! — кричить видющий. Грин. II. 183. 2) Взятка. 3) Торопливость, поспѣшность. Не хапанка на Іванка. Ном. № 13264.