Словарь української мови (1924)/хаміль
| ◀ хамів | Словарь української мови Х хаміль |
хамінок ▶ |
|
Хамі́ль, меж., выражающее осторожное движеніе, съ которымъ скрываются? А вона вже тоді хаміль, хаміль за хустку, та дідька вже не було. Черк. у. Той з печі хаміль, хаміль (ночью слѣзъ украдкой и ушелъ). Мнж. 95.