Словарь української мови (1924)/хамлюга
| ◀ хамло | Словарь української мови Х хамлюга |
хамний ▶ |
|
Хамлю́га, ги, м. Ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга. Драг. 115.