Словарь української мови (1924)/хамелити
| ◀ хамаркати | Словарь української мови Х хамелити |
хаменити ▶ |
|
Хамели́ти, лю́, ли́ш, гл. Жевать съ трудомъ. Як молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю-хамелю, насилу п'ятдесят умелю. Ном. № 8146.