Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
халувати
Берлін: Українське слово, 1924

Халува́ти, лу́ю, єш, гл. Сомнительное слово, поставленное повидимому вмѣсто марнувати въ слѣдующ. стихахъ пѣсни: Ой б'єш мене, не жайлуєш, літа мої ти халуєш. Чуб. V. 610.