Словарь української мови (1924)/хазяювати
◀ хазяйчин | Словарь української мови Х хазяювати |
хай ▶ |
|
Хазяюва́ти, зяю́ю, єш, гл. 1) = Хазяйнувати 1. Лучче було хазяювати, ніж по дорогах ходити. Рудч. Чп. 87. 2) Распоряжаться. Хазяюй тими грішми. Чуб. II. 380. Нехай чорт кіньми оре, а дівками хазяює. Ком. Пр. № 304.