Словарь української мови (1924)/хавчати
| ◀ хавтур'я | Словарь української мови Х хавчати |
хавчура ▶ |
|
Хавча́ти, чу́, чи́ш, гл. Хрипѣть слабо. Хоч вельми дуже запищить, хоч не до прикладу хавчить, або нявчить, мов по котячі. Гліб.
| ◀ хавтур'я | Словарь української мови Борис Грінченко Х хавчати |
хавчура ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хавчати
Борис Грінченко
1924
Хавча́ти, чу́, чи́ш, гл. Хрипѣть слабо. Хоч вельми дуже запищить, хоч не до прикладу хавчить, або нявчить, мов по котячі. Гліб.