Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хавка
Берлін: Українське слово, 1924

Ха́вка, ки, ж. 1) Ротъ, рыло, морда. Желех. 2) мн. Хавки́. Ротъ. ЕЗ. V. 53. Желех. 3) мн. Жабры. Желех.