Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хабина
Берлін: Українське слово, 1924

Хаби́на, ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. I. 255. Ум. Хаби́нка. Желех.