Словарь української мови (1924)/хабета

by Борис Грінченко

◀ хабатарня

Словарь української мови Борис Грінченко Х хабета

хабз ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хабе́та, ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш. Канев. у.