Словарь української мови (1924)/хабалиця
| ◀ хабаз | Словарь української мови Х хабалиця |
хабалка ▶ |
|
Хаба́лиця, ці, ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном. Гн. II. 166.
| ◀ хабаз | Словарь української мови Борис Грінченко Х хабалиця |
хабалка ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хабалиця
Борис Грінченко
1924
Хаба́лиця, ці, ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном. Гн. II. 166.