Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фіра
Берлін: Українське слово, 1924

Фі́ра, ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. См. Хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. II. 60.