Словарь української мови (1924)/футрувати

by Борис Грінченко

◀ футро

Словарь української мови Борис Грінченко Ф футрувати

футькало ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Футрува́ти, ру́ю, єш, гл. Кормить? Чистить? Іди футруй (коні), бо зараз їдемо! — Фірман пішов, нафутрував, та й пішли упрігли коні. Гн. II. 244. См. Хутрувати.