Словарь української мови (1924)/фурчати
◀ фурцювати | Словарь української мови Ф фурчати |
фуряти ▶ |
|
Фурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
◀ фурцювати | Словарь української мови Борис Грінченко Ф фурчати |
фуряти ▶ |
|
Словарь української мови — Ф
фурчати
Борис Грінченко
1924
Фурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).