Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фуркнути
Берлін: Українське слово, 1924

Фу́ркнути, ну, неш, гл. Полетѣть, слетѣть съ шумомъ. Як черкне мене вгору (рогами підкинув), то я фуркнув, як з лука. МВ. (КС. 1902. X. 155).