Словарь української мови (1924)/фукнути
| ◀ фукати | Словарь української мови Ф фукнути |
фукнутися ▶ |
|
Фукнути, ну, неш, гл. 1) Дунуть (ртомъ). Шейк. 2) Крикнуть на кого. 3) — ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику! Драг. 370.
| ◀ фукати | Словарь української мови Борис Грінченко Ф фукнути |
фукнутися ▶ |
|
Словарь української мови — Ф
фукнути
Борис Грінченко
1924
Фукнути, ну, неш, гл. 1) Дунуть (ртомъ). Шейк. 2) Крикнуть на кого. 3) — ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику! Драг. 370.