Словарь української мови (1924)/фукання
| ◀ фукавиця | Словарь української мови Ф фукання |
фукати ▶ |
|
Фу́кання, ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
| ◀ фукавиця | Словарь української мови Борис Грінченко Ф фукання |
фукати ▶ |
|
Словарь української мови — Ф
фукання
Борис Грінченко
1924
Фу́кання, ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.