Словарь української мови (1924)/фрика
| ◀ фриґа | Словарь української мови Ф фрика |
фрр! ▶ |
|
Фри́ка, ки, ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.
| ◀ фриґа | Словарь української мови Борис Грінченко Ф фрика |
фрр! ▶ |
|
Словарь української мови — Ф
фрика
Борис Грінченко
1924
Фри́ка, ки, ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.