Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
флояра
Берлін: Українське слово, 1924

Флоя́ра, ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Гн. II. 222. Ум. Флоя́рка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини. Млак. 88.