Словарь української мови (1924)/феник
◀ фенделєнка | Словарь української мови Ф феник |
фенчирь ▶ |
|
Фе́ник, ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Фр. Пр. 139. Витратив єм сі феника. Фр. Пр. 193.
◀ фенделєнка | Словарь української мови Борис Грінченко Ф феник |
фенчирь ▶ |
|
Словарь української мови — Ф
феник
Борис Грінченко
1924
Фе́ник, ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Фр. Пр. 139. Витратив єм сі феника. Фр. Пр. 193.