Словарь української мови (1924)/фарисей
◀ фарб'ярський | Словарь української мови Ф фарисей |
фарисейський ▶ |
|
Фарисе́й, се́я, м. 1) Фарисей. Вх. Лем. 477. Єв. Л. V. 17. Фарисеї і вся мерзена Іудея заворушилась, заревла, неначе гадина в болоті і Сина Божого во плоті на тій Голгофі росп'яла. Шевч. 603. 2) Плохой, лицемѣрный человѣкъ. Вх. Лем. 477.