Словарь української мови (1924)/фарбовесельчатий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фарбовесельчатий
Берлін: Українське слово, 1924

Фарбовесе́льчатий, а, е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею. К. МХ. 33.