Словарь української мови (1924)/фарба

by Борис Грінченко

◀ фараґівча

Словарь української мови Борис Грінченко Ф фарба

фарбаниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Фа́рба, би, ж. = Краска. Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. Левиц. Світ. 11. См. Хварба.