Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фалда
Берлін: Українське слово, 1924

Фалд, ду, м. и фалда́, ди́, ж. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. См. Хвалда.