Словарь української мови (1924)/фалатати
| ◀ фалат | Словарь української мови Ф фалатати |
фалатє ▶ |
|
Фалата́ти, та́ю, єш, одн. в. фалатну́ти, ну́, не́ш, гл. Рвать, разорвать въ куски. Фр. (Желех.).
| ◀ фалат | Словарь української мови Борис Грінченко Ф фалатати |
фалатє ▶ |
|
Словарь української мови — Ф
фалатати
Борис Грінченко
1924
Фалата́ти, та́ю, єш, одн. в. фалатну́ти, ну́, не́ш, гл. Рвать, разорвать въ куски. Фр. (Желех.).