Словарь української мови (1924)/уґвинчувати
◀ уґвинтити | Словарь української мови У уґвинчувати |
уґоґати ▶ |
|
Уґви́нчувати, чую, єш, сов. в. уґвинти́ти, нчу, нтиш, гл. Ввинчивать, ввинтить.
◀ уґвинтити | Словарь української мови Борис Грінченко У уґвинчувати |
уґоґати ▶ |
|
Словарь української мови — У
уґвинчувати
Борис Грінченко
1924
Уґви́нчувати, чую, єш, сов. в. уґвинти́ти, нчу, нтиш, гл. Ввинчивать, ввинтить.