Словарь української мови (1924)/уїзжений
◀ уїздний | Словарь української мови У уїзжений |
уїлий ▶ |
|
Уї́зжений, а, е. Много Ѣздившій, объѣзженный. Уїзжена коняка везе не зупиняючись. Мир. Пов. I. 125.
◀ уїздний | Словарь української мови Борис Грінченко У уїзжений |
уїлий ▶ |
|
Словарь української мови — У
уїзжений
Борис Грінченко
1924
Уї́зжений, а, е. Много Ѣздившій, объѣзженный. Уїзжена коняка везе не зупиняючись. Мир. Пов. I. 125.