Словарь української мови (1924)/уява
| ◀ уючити | Словарь української мови У уява |
уявити ▶ |
|
Уя́ва, ви, ж. 1) Представленіе, воображеніе, фантазія. Желех. 2) Воображаемое, воображаемый предметъ. Ум. Уя́вонька. Вона всміхнулася такеньки, як усміхаються, коли уявляють перед собою якусь уявоньку дуже хорошу. МВ. III. 101.