Словарь української мови (1924)/ушкал
| ◀ ушиткий | Словарь української мови У ушкал |
ушкати ▶ |
|
Ушка́л, ла, м. Рѣчной разбойникъ. АД. I. 94. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали. АД. I. 248.