Словарь української мови (1924)/ушивати

by Борис Грінченко

◀ ушивальник

Словарь української мови Борис Грінченко У ушивати

ушиватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ушива́ти, ва́ю, єш, сов. в. уши́ти, уши́ю, єш, гл. 1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Грин. III. 504. Най тобі мачуха сорочку вшиє. Гол. III. 274. 2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. Мет. 6. (Хату) околотом вшиває. Мир. ХРВ. 293. 3) Обшивать, обшить лубомъ кузовъ повозки. Не вшитий віз. Мнж. 126.