Словарь української мови (1924)/училяпитися

by Борис Грінченко

◀ учикрижити

Словарь української мови Борис Грінченко У училяпитися

учинити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Училя́питися, плюся, пишся, гл. Взяться настойчиво; зарядить. Ото, вчиляпився до теї роботи — нема йому й перестання. НВолын. у. Добре учеляпився дощ, нема йому перестання. НВолын. у.