Словарь української мови (1924)/учарувати
| ◀ учариця | Словарь української мови У учарувати |
учасне ▶ |
|
Учарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Очаровать. 2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж бо ти мені розум зовсім відібрала. Лукаш. 146.