Словарь української мови (1924)/уцюкнути
◀ уцькувати | Словарь української мови У уцюкнути |
уцюрити ▶ |
|
Уцюкну́ти, ну́, неш, гл. 1) Отрубить. 2) Съ жаромъ заиграть. Прийшли козаки, та й чабан з козою, що грають. Як уцюкне, братіки, шекені, як піду я в скоки та в боки. О. 1861. XI. Кух. 25.