Словарь української мови (1924)/ухиститися

by Борис Грінченко

◀ ухилятися

Словарь української мови Борис Грінченко У ухиститися

ухитнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ухисти́тися, щу́ся, сти́шся, гл. 1) Защититься. Вхистився від дощу під деревом. 2) Умудриться, изловчиться. Ухистився так злізти на полицю, що й руками ні за що не брався. Грин. і. 286.