Словарь української мови (1924)/ухиляти

by Борис Грінченко

◀ ухильнутися

Словарь української мови Борис Грінченко У ухиляти

ухилятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ухиля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ухили́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Наклонять, наклонить. 2) Отклонять, отклонить. 3) Пріотворять, пріотворить. Скоро Дорош двері вхилив, зараз Стефан в серце стрілив. Лукаш. 115. Єдні двері вже утворив, а другії лиш ухилив. Гол. I. 154.