Словарь української мови
Борис Грінченко
У
ухекати
Берлін: Українське слово, 1924

Ухе́кати, каю, єш, гл. 1) Утомить, уморить. Так ухекає того (товариша-молотника), що мусить і шапку геть. Сим. 198. 2) Сожрать. Собаки ухекали кляті. Екат. у.