Словарь української мови (1924)/утямити

by Борис Грінченко

◀ утяжіти

Словарь української мови Борис Грінченко У утямити

утямки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Утя́мити, млю, миш, гл. Сообразить, понять. Не втямив з ляку, де б сховався. Гліб. Ви роскажіть мені, з чого і як скоїлось ваше лихо, — нехай я усю подрібницю втямлю. МВ. (КС. 1902. X. 150).