Словарь української мови (1924)/утуга

by Борис Грінченко

◀ утрястися

Словарь української мови Борис Грінченко У утуга

утулити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уту́га, ги, ж. = Туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, — ні з ким говорити. Грин. III. 397. Яка ж мені за тобою втуга великая. Грин. III. 219.