Словарь української мови (1924)/утрачатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
У
утрачатися
Берлін: Українське слово, 1924

Утрача́тися, ча́юся, єшся, сов. в. утра́титися, чуся, тишся, гл. Издерживаться, издержаться, потратиться; понести убытокъ, Що дав? — Сім кіп! — А за що продав? — За п'ять кіп! — Нащо ж так багато втратився? Ном. № 10570. І навіщо вони на того коня втрачаються? Приїздіть же, будьте ласкаві, щоб нам не прийшлось даремне втратитись.