Словарь української мови (1924)/утоплий
| ◀ утопленик | Словарь української мови У утоплий |
утоптати ▶ |
|
Уто́плий, а, е. Утонувшій. Павлогр. у.
| ◀ утопленик | Словарь української мови Борис Грінченко У утоплий |
утоптати ▶ |
|
Словарь української мови — У
утоплий
Борис Грінченко
1924
Уто́плий, а, е. Утонувшій. Павлогр. у.