Словарь української мови
Борис Грінченко
У
утихлий
Берлін: Українське слово, 1924

Ути́хлий, а, е. Утихшій, затихшій, объятый покоемъ. Подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть, та й додому вертається. МВ. II. 139.