Словарь української мови (1924)/утелющувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
У
утелющувати
Берлін: Українське слово, 1924

Утелю́щувати, щую, єш, сов. в. утелю́щити, щу, щиш, гл. 1) Всучивать, всучить, навязывать, навязать, дать. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс. Грин. III. 680. 2) Втаскивать, втащить.