Словарь української мови (1924)/утелющувати
◀ утелющити | Словарь української мови У утелющувати |
утелющуватися ▶ |
|
Утелю́щувати, щую, єш, сов. в. утелю́щити, щу, щиш, гл. 1) Всучивать, всучить, навязывать, навязать, дать. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс. Грин. III. 680. 2) Втаскивать, втащить.