Словарь української мови (1924)/утеком
| ◀ утеклий | Словарь української мови У утеком |
утекти ▶ |
|
Уте́ком, нар. Убѣгая, на утекъ, бѣгомъ. А вона баче, шо лихо, та втеком од нього, та втеком, — та й утекла. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
| ◀ утеклий | Словарь української мови Борис Грінченко У утеком |
утекти ▶ |
|
Словарь української мови — У
утеком
Борис Грінченко
1924
Уте́ком, нар. Убѣгая, на утекъ, бѣгомъ. А вона баче, шо лихо, та втеком од нього, та втеком, — та й утекла. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.