Словарь української мови (1924)/устрочити

Словарь української мови
Борис Грінченко
У
устрочити
Берлін: Українське слово, 1924

Устрочи́ти, чу́, чи́ш, гл. Замѣтить, прослѣдить. Та молодиця і устрочила, которий це сказав. Грин. I. 292.